Чи можна приватизувати землю під час війни: що каже закон

Воєнний стан в Україні не зупинив земельні відносини — він їх ускладнив. Держава продовжує реєструвати права на нерухомість, нотаріуси працюють, державні реєстратори приймають заяви. Але є суттєві обмеження, про які більшість людей дізнається вже в процесі — і це коштує часу та нервів.

Питання про те, чи можна приватизувати землю під час війни, сьогодні актуальне для сотень тисяч українців. Хтось хоче оформити дачну ділянку, хтось — землю під будинком, хтось роками чекав на завершення приватизації і не розуміє, що відбувається зараз.

Що взагалі змінилося з введенням воєнного стану

Воєнний стан в Україні діє з 24 лютого 2022 року. З того часу ухвалено кілька законодавчих змін, які безпосередньо торкнулися земельних питань. Головне — держава не заморозила приватизацію повністю, але запровадила ряд обмежень залежно від типу ділянки, її розташування та категорії землі.

• Приватизація земель у межах населених пунктів — переважно можлива
• Приватизація в прифронтових районах і на тимчасово окупованих територіях — фактично заблокована
• Угоди з купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення — обмежені
• Оформлення спадщини на земельні ділянки — продовжується в штатному режимі

Реєстраційні служби і нотаріуси в безпечних регіонах України приймають документи і продовжують роботу. Але частина процедур потребує особистої присутності, а частина архівів у постраждалих регіонах просто недоступна.

За даними Міністерства юстиції України, навіть в умовах воєнного стану щомісяця проводиться понад 100 000 реєстраційних дій з нерухомістю. Земельні питання — значна частина з них.

Де і за яких умов приватизація реально проходить

Якщо Ви проживаєте на підконтрольній Україні території та хочете оформити землю — це цілком реально. Механізм “безоплатної приватизації” за статтею 121 Земельного кодексу формально не зупинений. Кожен громадянин України має право одноразово безкоштовно отримати земельну ділянку певної категорії.

Категорії ділянок, які підпадають під безоплатну приватизацію:

1. Для ведення особистого селянського господарства — до 2 га
2. Для садівництва — до 0,12 га
3. Під індивідуальне житлове будівництво — до 0,25 га (у містах менше)
4. Для дачного будівництва — до 0,1 га
5. Для городництва — до 0,15 га

Практика показує: більшість людей, які звертаються за приватизацією в мирних регіонах, проходять процедуру без суттєвих перешкод. Затримки виникають переважно через перевантаженість реєстраційних служб, а не через законодавчі заборони.

Покроково: як виглядає процедура сьогодні

Порядок приватизації не змінився кардинально. Але є нюанси, які зʼявилися саме в умовах воєнного часу — і їх краще знати заздалегідь.

Збір документів і звернення до органу місцевого самоврядування

Перший крок — подати клопотання до місцевої ради або державної адміністрації. До клопотання додають: копію паспорта та ідентифікаційного коду, документи на будівлю (якщо вона є на ділянці), кадастровий номер ділянки або графічні матеріали з її розташуванням.

• Якщо ділянка вже має кадастровий номер — процедура значно простіша
• Якщо кадастрового номера немає — потрібна технічна документація від землевпорядника
• Термін розгляду клопотання — до 30 днів, але на практиці буває довше

Розробка технічної документації та реєстрація

Після позитивного рішення ради — замовляєте технічну документацію у ліцензованого землевпорядника. Це найдорожчий і найтриваліший етап. Вартість залежить від регіону та складності ділянки — від 5 000 до 20 000 гривень і вище.

Технічна документація проходить погодження в Держгеокадастрі, після чого ділянку вносять до кадастру і реєструють право власності в реєстрі речових прав. Фінальний документ — витяг з Державного реєстру речових прав. Свідоцтва про право власності старого зразка вже не видають.

Що реально заважає оформити землю зараз

Багато хто очікує, що головна перешкода — це закон. Насправді закон дозволяє приватизацію в більшості випадків. Реальні складнощі інші: перевантажені держоргани, відсутність архівів у постраждалих містах, неможливість провести геодезичні роботи поблизу бойових дій.

• Частина землевпорядних організацій призупинила роботу в небезпечних регіонах
• Деякі нотаріуси евакуювалися — їхні реєстри передані колегам, але не завжди доступні
• Архіви БТІ в окупованих містах недоступні — це блокує підтвердження старих прав
• Онлайн-сервіси Держгеокадастру працюють нестабільно через кібератаки

Люди, які намагаються оформити ділянку в регіонах з активними бойовими діями, стикаються з тим, що місцеві адміністрації просто фізично не функціонують. Жодного порушення закону тут немає — але й руху вперед теж немає. У таких випадках доводиться чекати або шукати тимчасові рішення через суд чи прокуратуру.

Спірні ситуації: успадкована земля, самозахоплення, незавершена приватизація

Окрема категорія — люди, у яких процес приватизації розпочався ще до 2022 року, але не завершився. Або ті, хто роками користується ділянкою без оформлення. Таких випадків — тисячі.

• Незавершена приватизація: якщо є рішення ради, але немає реєстрації — процедуру можна продовжити
• Успадкована земля без документів: нотаріус може відкрити спадщину навіть зараз, але можуть виникнути проблеми з підтвердженням права попереднього власника
• Самовільне зайняття: у воєнний час таке оформити неможливо — і після нього стане ще складніше

Окремий момент — землі, розташовані поблизу стратегічних об’єктів. Ділянки в межах 50-кілометрової зони від державного кордону мають особливий режим оформлення навіть у мирний час. Під час воєнного стану обмеження там суворіші.

Що зробити вже зараз, не чекаючи закінчення війни

Якщо Ви маєте документи на руках і ділянка розташована в безпечному регіоні — не відкладайте. Черги в реєстраційних службах і так зростають, а після деокупації нових територій вони збільшяться ще більше. Ті, хто оформить права зараз, опиняться у виграшній позиції.

1. Перевірте наявність кадастрового номера ділянки на публічній кадастровій карті
2. Зберіть наявні документи: старі держакти, договори, рішення рад, технічні паспорти
3. Зверніться до ліцензованого землевпорядника для оцінки ситуації
4. Уточніть у місцевій раді, чи не введено додаткових обмежень у Вашому районі
5. Якщо є спір з сусідами чи органами — розгляньте судовий порядок

Питання про те, чи можна приватизувати землю під час війни, не має єдиної відповіді — вона залежить від десятків факторів: регіону, типу землі, стадії оформлення, наявності документів. Але в більшості випадків відповідь “так” — якщо діяти методично і знати, куди звертатися.

Держава в умовах воєнного часу не стала союзником у спрощенні процедур — але й не заблокувала їх повністю. Хто розуміє механізм і не пасує перед бюрократією, той проходить цей шлях навіть зараз.

Анна Тонарова